Интервью: Любовь Дзюжинская
Фото: Pavel Fedorov


Latexfauna — это украинская дрим-поп группа, исполняющая песни на украинском и сленге. 


YouTube x Facebook x Instagram x SoundCloud x Apple Music

 По желанию группы интервью осталось в первозданном виде.

Какой путь вы прошли, прежде чем посвятить себя музыке? Какие жизненные уроки вы усвоили в процессе?
Лесь: Тут важко відділити умовний період ‘до від періоду ‘після’. Музика була завжди. Я виріс в 90-х. І десь от на початку того десятиліття по тєліку показували фрагмент концерту якоїсь західної рок-групи. Здається, це були Queen. Я ще в школу не ходив, але побачив рок-групу і подумав: ‘О, якби було класно бути таким. Хочу стояти на сцені з гітарою’. І всьо, приїхали. Я не завжди грав на гітарі чи бас-гітарі. Першими інструментами взагалі була труба і сопілка. Потім в школі ми з хлопцями крутили діскатєки в актовому залі. Участь в різних групах була набагато пізніше. Але музика була в житті завжди. І я нею так чи інакше жив. Чого навчився? Та, походу, досі вчуся.
Максим: В детстве меня мало что интересовало, пока в школе у меня не появился одноклассник который занимался футболом. Тогда меня очень сильно заинтересовала эта игра. Я даже мечтал быть профессиональным спортсменом. Но очень быстро оказалось что футболист из меня так себе. Это научило меня двум вещам. 1. Не останавливаться в поиске новых интересов. 2. Дыхалка — это все. К слову это пригодилось при занятиях игры на барабанах.
Діма: В 9-му класі брат мені віддав свою гітару і навчив кільком акордам. Потом таке я навчився грать всі блатні пісні. Потім в інституті зустрів пацанів, з якими зробив групу. Там написав пару сопливих треків. Це дуже стидні треки. Але я з 5 років хотів бути фронтменом групи. На це мене надихнула музика The Offspring.
Илья: Я прошел несколько сотен километров с 7 до 9 лет от дома до школы пока в третьем классе по дороге в цитадель знаний не познакомился с Денисом и Ваней из параллели. Они рассказали мне про Нирвану. И тогда меня вставило по настоящему. Мы тогда решили сколотить группу и уже через неделю я намутил гитару у друзей семьи, Деня уселся за коробки из-под обуви и банки от краски, а Ваня играл на фоно на тот момент уже года три. И мне казалось на нашей первой репетиции у Дени дома, что мы звучим очень круто. Мне всегда нравились электрогитары. Я нажимал паузу и рассматривал их на видеокассете Scorpions — World Wide Live, находил в каких-то журналах фотки гитаристов и пялился на них часами. Сейчас мне 29 и я нашел свое место. Я понял

для того, чтобы быть нужным в группе — надо быть ярким на сцене и ответственным в рабочем процессе. 

Не опаздывать на репетиции, ухаживать за своим инструментом и быть возле турового буса ровно по таймингу.
Олександр: Я довго шукав свій інструмент, пробував акордеон, кларнет, гітару і навіть баритон-трубу. З дитинства любив характерні звуки синті-поп та new wave гуртів – залишалось спробувати і почати вивчати різні моделі синтезаторів. 


Максим Гребень ~ барабаны

Почему вы начали заниматься музыкой?
Лесь: Ну, вище я вже сказав трохи про це. Спочатку це було естетичне якесь таке захоплення, потім все більше як мрія приміряти на себе цю естетику. Чим більше з’являлося улюблених гуртів і музикантів, чим більше емоцій викликала їхня музика, тим більше хотілося спробувати сказати щось своє. Але якщо говорити конкретно про Latexfauna, то це почалося суто тому, що життя було нудним. Потрібно було кудись ходити, займатися чимось ще, окрім як роботою. Інакше час буде летіти дуже швидко.
Максим: Вобще, чисто случайно. Одноклассники, как-то спросили меня, не знаю ли я кого-нибудь, кто играет на барабанах. Я ответил что и сам смогу. И они взяли меня к ним в группу. Естественно группу, как и все группы в мире, основали только по одной причине — чтобы быть крутыми и нравиться девочкам.
Діма: Це на сам перед хобі. А хобі воно для того шоб не скучать. Плюс, коли ти сочиняєш з пацанами трек, від якого тащишся сам, то це дуже пріятна тєма. А якшо від нього тащаться остальні — то це екстазі.
Илья: Мне кажется я был для этого рожден. Сейчас сидя на карантине — мне ничто не доставляет большего дискомфорта, чем невозможность выйти на сцену.
Олександр: Щось творити – завжди надзвичайно цікаво. Колись був вражений можливістю видобувати нові звуки і вибудовувати з них щось мелодійне. Зараз уже можу стверджувати, що це хобі вплинуло на мене найкращим чином.

Чему вы научились друг у друга?
Лесь: В цілому, мабуть, як успішно поєднувати тепле з корисним, особисті хотєлки з тим, що потрібно спільній справі. Це дуже важливий урок, я маю на увазі як для групи. Не всім музикантам це вдається, насправді. Є люди, які не вміють поступитись амбіціями чи власним «я» заради більшого. Наступає момент, коли хочеться випендритись, бути поміченим, знаєте? Але ми навчились працювати як організм. Ми справді це вміємо.
Максим: Подписываюсь под каждым словом Леся. Самое ценное что дала нам группа, умение слушать и чувствовать другого музыканта. Находить с ним взаимосвязь и уживаться в копмозиции.
Діма: Саме в музиці найважливіше не заважати один одному. Не тягти на себе одіяло. Все має бути вмєстє, але і кожен іструмент має звучати виразно, не затьмарюючи при цьому інших.
Илья: Я не так давно в Latexfauna. Участвовал во многих коллективах включая и довольно успешные. Кто-то штампует альбомы как на конвеере, кто-то сидит и ждет вдохновения. Но у нас, кажется, самый правильный подход к творчеству: создавать песню равноправно, общими силами до тех пор пока она не вставит каждого. Если бы все так делали в стране было бы намного больше хорошей музыки.
Олександр: Ще більше впевнився, що рутинна праця над матеріалом, вимогливість до себе вирішально впливають на творчий результат.


xx


Если считать Latexfauna единым организмом, то кто является какой частью? (на примере человеческого организма)
Лесь: Оу, це складно. Ну, голова і серце — це точно Діма. Це без перебільшення. Тому що він вигадує багато ідей, пише тексти, він задає емоційний тон кожного трека. Він приносить пісню, показує. Ми швидко хапаємо гармонію. А далі: ‘Ну, Діма, якою ти її уявляв? Яке кіно має грати в голові? Яка емоція?’. Це кожен раз так. Ще Саша Мильніков. Я не знаю, яким би він був органом, але йому вдається в правильний момент зробити ключовий хід, щоб пісня сформувалася. Без нього багато треків не були б такими, якими вони є. Решта з нас ми можемо бути і руками, й ногами. Чим завгодно. Я не п’ю, але не проти бути печінкою, наприклад. Хороший орган.
Максим: Если говорить о частях тела, то Димон сердце проекта, он разносит кровь и тепло по всем нам. Саша — голова, он формирует абстракции музыкальных форм. Я и Лесь — ноги. Мы воплощаем темп и ритм. На а Илюха конечно же руки — только он может внезапно схватить вас сильно-сильно и встряхнуть как следует. Ну или нежно погладить — как повезет.
Илья: Я — то что заставляет чувствовать возбуждение и приятные волны по всему телу.
Олександр: Ми пальці однієї руки – багато чого можемо, сильні і винахідливі разом.

Что было самым прекрасным, что вы когда-либо видели или испытовали в своей жизни? Какое определение красоты вы вывели лично для себя?
Лесь: За щоденною рутиною такі речі затираються і забуваються. Мабуть, я ще таке не пережив. Бо інакше не забув би.
Максим:

Красота — это когда все настолько просто, что все сложные вещи ясны в один момент. И тогда, у тебя больше нету мыслей в голове и ты можешь видеть вещи такими какие они есть.

Діма: Самим прєкрасним в моїй жизні був мій перший грибний тріп. Дуже сложно описать це чувство. Але тоді прекратився Діма-невротік і начався новий Діма, який поняв, шо

жити — не так вже й страшно. Можна насолоджуватися життям, а не ховатися в развалєнах і довольствуватися малим.

Илья: Что-то одно назвать сложно. Я научился видеть красоту из книги Оруэлла 1984, там были такие строчки, которые навсегда изменили мое восприятие красоты:
Вот женщина опять приняла обычную позу – протянула толстые руки к веревке, отставив могучий круп, и Уинстон впервые подумал, что она красива. Ему никогда не приходило в голову, что тело пятидесятилетней женщины, чудовищно раздавшееся от многих родов, а потом загрубевшее, затвердевшее от работы, сделавшееся плотным, как репа, может быть красиво. Но оно было красиво, и Уинстон подумал: а почему бы, собственно, нет? С шершавой красной кожей, прочное и бесформенное, словно гранитная глыба, оно так же походило на девичье тело, как ягода шиповника – на цветок. Но кто сказал, что плод хуже цветка?
Я очень люблю находить красоту в людях. Красота природы меня всегда привлекала меньше. У кого-то классные уши, у кого-то плечи, а у кого-то внешность как у дикой кошки, например как у Джины Гершон из фильма ‘Связь’. А еще мне нравяться большие рты. Как раз такой у Джины Гершон.
Олександр: неодноразово ловив себе на думці, що запам’ятав неймовірний захід сонця за часів юності – із літньою теплотою, легким вітром і відчуттям насолоди моментом.

Красу варто шукати у гармонії з оточуючим світом.


Дмитрий Зезюлин ~ вокал

Если бы вам пришлось выбирать между сексом и музыкой, то что бы вы выбрали?
Лесь: Хаха, я би збрехав, якби сказав, що музику. Ну, суто науково. Секс із області базових потреб піраміди Маслоу. Таке задовольняється передусім. Було б дуже романтично і якось елітарно, чи шо, обрати музику. Але це була б неправда. Хоча від музики можуть бути мурахи по шкірі. Вона може завести. Але на цьому все, мені здається.
Максим:

Да я начал заниматься музыкой чтобы у меня был секс, о чем разговор.

Діма: Смотря який секс і смотря яка музика.
Илья: Одно без другого не может существовать. И в одно и в другое я кладу фибры из одной коробочки. Тут либо все, либо ничего.
Олександр: Секс, бо у музикантів вечори зазвичай зайняті абсолютно нееротичними справами.

Бывают ли у вас разногласия по поводу музыки, которую вы создаете? Если да, то как вы приходите к компромиссу, если нет, то почему?
Лесь: Звісно бувають. Такого не буває, мабуть, тіки в чуваків типу Трента Резнора, який пише все сам. Але свої розбіжності в підходах і відчуттях ми просто відверто обговорюємо. Це допомагає. Тут головне не намагатися щось приховати, завуалювати чи якось хитро завернути, щоб інші прийняли твою позицію через якийсь ‘чіт’. Обман — це найгірше, що може бути. Краще сказати, як є. От, пацани, мені ось це не дуже заходить. Воно якось ‘не альо’. Давайте думати.

Наші пісні — це кіно. І якщо кадр з вестерна в космічну одіссею не вставиш, значить не вставиш.

Максим: У нас постоянно расхождения, в этом весь смысл рабочего процесса.

Только в агрессивной среде происходит рост и эволюция. Только через рабочие “конфликты” находятся новые крутые решения.

Діма: Було навіть таке, шо ми уже повністю написали трек. От прямо все-все. Але потім ми запитали себе чесно, ‘а чи справді це класно?’ Може давайте нахуй це всьо перепишемо занов. І нічо — всьо переписали. Так получився, напрімєр, трек Космос.
Илья: Все трения происходят очень интеллигентно и обоснованно. Важно что у нас есть арт-директор, который имеет виденье, но не давит авторитетом.
Олександр: Смаки і погляди на форму музики у всіх часто різні, але також є довіра до спільних рішень. Несхожість думок на етапі обговорення допомагає відкинути невдалі ідеї, бо після численних спроб буде щось, що нарешті ‘зайде’ усім. Головне – пробувати різні варіанти, не боятись переписати майже готове, але недосконале.


xx


Что вы чувствуете, оглядываясь на свою жизнь?
Лесь: Хм. Насправді мені приємно згадувати минуле. Там були всякі часи.  Але було багато і хорошо теж. Якби мені запропонували щось там змінити, то я, мабуть, відмовився б. Я радий, що в підлітковому віці був готіком, наприклад. Це був хороший клуб по інтересах. Або що обрав саме такий інститут, бо так я познайомився з хлопцями. Але й приємно думати про майбутнє. Хоча трошки й страшно.
Максим: Два чувства: Первое — Ого, столько уже прошло ничего себе сколько всего было. Второе — Ого, не так уж много осталось, нужно еще ооочень многое успеть.
Діма: Шо поки шо вдається всьо, шо хочеш.
Илья: Что делал все абсолютно правильно. Мне нравится то где я сейчас нахожусь.
Олександр: Цілком задоволений, але завжди можна краще – так і стараюсь.

Расскажите о том, кто вас вдохновляет (человек, историческая личность, персонаж…).
Лесь: О, таких дуже багато. Ну, наприклад, Супермен. Кларк Кент класний з багатьох точок зору. По-перше, скромний хлопець з села, хоча носить червоні труси поверх штанів. Але не він один такий. По-друге, як би його не розчаровували люди, він на них ніколи не тримає зла. Кожен раз допомагає, чим може. Дуже врівноважений чувак. По-третє, попри всі свої супер-подвиги, він без супер-зірки в лобі. Одягає окуляри, і вже його ніхто не впізнає. А він не ображається.. Так шо будь, як Супермен.
Максим: Меня вдохновляют такие личности как, например: барабанщик Трэвис Баркер, шеф-повар Джейми Оливер, шоу-мен Двейн Джонсон, легенда современности Арнольд Шварценеггер. В этом плане я очень попсовый. Но мне кажется здесь все просто. Ты должен быть фанатиком своего дела с абсолютно чистым взглядом на мир вокруг тебя — и тогда у тебя возможно есть шанс не просто привнести что-то новое, а вывести это что-то на абсолютно другой уровень.
Діма: Мені нравиться Квентін Тарантіно за те, який він непредсказуємий.

Творчество должно бути  непредсказуємим. Удівітєльним.

Илья: Женя Михайленко. Украинский шеф-повар и владелец сети Food vs Marketing. Создатель лучшего рамена в Украине. Чувак отладил все процессы и создал такой идеальный продукт, что когда ему оставляют плохие отзывы — он либо посылает нахуй либо открыто говорит — мы не можем нравиться абсолютно всем.
Олександр: Незважаючи на кітч та передбачуваність поп-культури 80-х, підкупає чесність, романтичність кіно-героїв та музичних зіркок того часу.

Как молодая группа из Украины, что вас больше всего разочаровывает в локальном шоу-бизнесе?
Лесь:
Не те щоб розчаровує, скоріше засмучує. Відсутність розвиненої інфраструктури у цій сфері. Ми вже не перша хвиля української музики. Але часто організувати концерт в умовному облцентрі — це великий шмат роботи, яку доводиться робити нашому директору Борі Гінжуку. Бо знайти партнерів на місці не скрізь виходить. Все якось досі не обросло. Хоча чого так сталося, теж можна зрозуміти.
Максим: Разочаровывает скорость с которым меняется музыкальный и шоу-бизнес рынок в Украине. Но радует что несмотря на это — каждый год новые и новые лица готовы пробовать это изменить.
Діма: Да, дуже малий ринок.
Илья: Разочаровывает когда появляется какой-то мировой хит и локальный шоубиз начинает копировать все от картинки до саунда. Это так тупо.
Олександр: Розчаровує нерозвинений ринок, очевидний комплекс меншовартості артистів та публіки. Тим більше поваги викликають артисти і концертні організатори, яким вдається робити щось видовищне, оригінальне і одночасно фінансово успішне.


Лесь Дымань ~ бас-гитара

Какой фильм, книгу или аниме вы бы порекомендовали и почему? В какой из этих реальностей вы хотели бы побывать?
Лесь: О, у світі скільки класних історій. З коміксів: Gideon Falls, Bedlam, Серед овець, Мор. Все це дуже класні оповіді за межами популярних світів DC й Marvel. Хоча в Бетмені був випуск, який мені дуже запам’ятався. Там Джокер просто ‘розмазав’ Гарві Дента. Дент був принциповим прокурором і ярим борцем зі злочиннісю, поки не став Дволиким. І от Джокер йому сказав: ‘Якщо однієї катастрофи вистачило, щоб ти відмовився від своїх ідеалів, то чи були ці ідеали насправді твоїми?’. Дуже класна думка!

Мріяти потрапити в Готем я би не став. Бо ми, з багатьох точок зору, і так в Готемі.

З фільмів я фанат ‘Фонтана Дарена Арановського. Для мене в ньому дуже багато смислів. А ще там дуже класна музика. Тому раджу його. З книг: ‘Затьмарення’ Філіпа Діка, ‘Атлант розправив плечі’ Айнд Ренд, ‘Можливість острова’ Мішеля Уельбека, ‘Нейромант’ Вільяма Ґібсона. Мабуть в ‘Нейроманті’ я б хотів побувати, бо це світ, де технологічно все можливо. Рей Курцвейл з Google каже, що це світ, до якого ми йдем як цивілізація. Якби можна було там опинитись зараз в ролі туриста, я б глянув.
Максим: Порекомендовать ничего не смогу — так как читаю в основном специализированную литературу.
Діма: ‘Чапаєв і Пустота’ Пелевіна. Дуже інтересно можна посьорфіть по разним реальностям і епохам. Я коли перший раз покурив сальвію дівінорум, то шото подобне пережив. Я поняв, шо существує не одна реальность.
Илья: Я бы хотел попасть внутрь мультика Yellow Submarine.
Олександр: Із фільмів – Get Carter (1971) з Майклом Кейном. Valhalla Rising (2009) з Мадсом Міккельсоном. Тримають у напрузі і розважають одночасно. З книг – біографію Iggy Pop: Open Up and Bleed, автор Пол Тринка – вражає описом деталей, непересічним характером артиста. 

Абстрактно говоря, если бы вы были музыкальным инструментом, то каким и как бы он отражал вашу личность?
Лесь: Звісно, що бас. Басами просто так не стають. Цей інструмент часто висміюють у всяких анекдотах. Тому існує тенденція недооцінювати його роль. Але він разом з барабанами робить так, щоб кабіна качалася в такт. Бас — темний кардинал музики. Він хитрий персонаж.
Максим: Я бы хотел быть саксофоном. Саксофон играет либо максимально простую партию на заднем плане. Либо ведет соло в самом центре — это про меня.
Діма: Нікакім.
Илья: Я Фендер Стратокастер — це без сомнений.
Олександр: Чимось з мідних духових. У валторни, наприклад, чудовий тембр і мелодичні партії.

Что вы никогда не делали, но всегда хотели попробовать?
Лесь: Стейдж-дайвінг. Це наскільки божевільне явище. Але я собі навіть уявити не можу, як це, коли ти стрибаєш і не дуже впевнений, що тебе взагалі хтось зловить. Але от народ тебе все таки підхоплює. ‘Стрибок віри’, як в Assassin’s Creed. Ну, але наважитись на таке, це ще теж треба не засцяти.
Максим: Я хотел бы слетать в космос.
Діма: Я б хотів покататися на водному скутері. Ще ніразу такого не робив, хоча це можна зробити будь-якого літа, але шось ніразу не отважувався.
Илья: Хочу покататься на Американских горках в Америке.
Олександр: Піднятись на гору вище 5000 метрів, щоб відчути, що можна і вище.



Что было самым мудрым, что вы когда-либо слышали в своей жизни?
Лесь: Ніколи не трать гроші, яких в тебе нема. Хіба що можеш позичити в родичів. Але лише в тому випадку, якщо вони можуть пробачити тобі борг.
Максим: Еще в школе в голове засела фраза кого-то из древнегрецких парней — ‘Я знаю только то что я ничего не знаю’.
Діма: Лучше бить здоровм і богатим, чєм трєзвим і болльним.
Илья: We’re all gonna die, so let’s be nice. © Iggy Pop.
Олександр: Порада спочатку планувати, потім робити.

Какой совет вы бы дали человечеству?
Лесь:

Не треба рятувати планету. З нею все буде добре: при будь-якій температурі, з живими істотами на ній чи без, з скаженим радіаційним фоном чи без нього. Їй начхати. Вона — тверда кулька в космосі, яка летіла до нас і буде летіти й далі. Краще врятувати нарешті свою дупу. Бо всі заклики врятувати планету — це насправді заклики подбати про себе. І людство не знає кращого світу для себе, ніж цей.

Максим: Хороший вопрос, не готов писать всякую чушь — подумаю над этим чтобы в следующий раз уверенно ответить.
Діма: Це для мене дуже сложно.
Илья: Eat lots of fruits and stay out of jail.
Олександр: Підтримати програми по освоєнню космосу.

Какой самый запоминающийся вопрос вам когда-либо задавали?
Лесь: Чи можна мене замінити. Мені це питання задавали кілька разів у житті. Якось от так сталося. Чи можна зробити так, щоб там на роботі чи ще в чомусь можна було обійтися без мене. Я тепер час від часу теж про це думаю.
Максим: Постоянно задают один очень запоминающийся вопрос, на кассе в супермаркетах — ‘18 есть?’
Діма: В садіку мене спитали: ‘це твоя наволочка вся в казявках?’. Я збрехав, шо нє. Але сереце билося, шо піздєц.
Илья: Кем вы видите себя через 5 лет? Просто тупейшее дерьмо.
Олександр: Чим хочеш займатися у житті?


Илья Cлучанко ~ гитара

Какова ваша конечная цель? Чего вы хотите достичь, как артисты?
Лесь:

Мета музики, перш за все, розважати. Люди використовують музику саме для цього. Вони розфарбовують нею свої дні, подорожі, важливі моменти. Наша мета написати якомога більше фарб для цього. Якщо ми це зробимо, то, як мені здається, будемо добіса успішною в усіх сенсах групою.

Максим: Как говорит Лесь — ‘Мы должны стать культовой группой для Украины!’.
Діма:

Ми уже культова група. Просто про це мало знають. Пока.

Илья: Играть, выступать на сцене, ездить в туры, зарабатывать кучу денег и тратить их на всякую ерунду.
Олександр: Не списатись до бездумного штампування треків , не зупинитись у розвитку. Отримувати задоволення від концертів та позитивних емоцій публіки.

Какой вопрос вы бы хотели услышать на интервью и каким был бы ваш ответ?
Лесь: В мене не часто беруть інтерв’ю. Тому всі питання мені ще не приїлися.
Максим: Никогда о таком не думал, всегда думаешь только о тех вопросах что уже звучали и о том что придется повторять шаблонные ответы. Было бы интересно рассказать о ошибках которые я делал когда учился играть на барабанах и в коллективах. Возможно кому нибудь это помогло бы. Но это уже совсем другой разговор.
Діма:
— “Діма, а а почєму ви такой красівий, як Бог?”
— Не знаю… Сам поражаюся.
Илья:
— Как вам удалось сбросить 10 кг?
— Отказ от алкоголя на 6 месяцев и две изнуряющие тренировки в день.
Я, блин, реально горжусь этим.

Всю жизнь был похож на булку и только в 28 удалось увидеть собственный пресс.

Олександр: Запитання про улюблені види відпочинку – іноді хочеться потішити свою тягу до гедонізму.


Александр Мыльников ~ клавишные

'